Приклади вживання Вселенських соборів Українська мовою та їх переклад на Англійською
{-}
-
Colloquial
-
Ecclesiastic
-
Computer
Православна Церква мусить дотримуватись Вселенських Соборів.
в період перших Вселенських соборів.
отримала це за традицією і від Святих Вселенських Соборів.
Найбільш суттєві розділення першого тисячоліття, які збереглися досі, сталися після неприйняття частиною християнських громад рішень III та IV Вселенських Соборів.
рішенням Вселенських соборів були встановленні межі п'яти стародавніх патріархатів(Старий Рим,
Якщо ми звинувачуємо Константинополь у псевдопапізмі, то це не відповідає ані правилам Вселенських соборів, ані з практикою того, звідки церкви отримали автокефалію»,- резюмує він.
Ця позиція, як і його канонічна юрисдикція-«земля»- визначена священними канонами Вселенських Соборів, тобто незмінними вселенськими постановами[7], і їхнє використання є необхідним для всіх православних.
право тлумачити рішення Вселенських соборів, вносити зміни до чинних едикти
й відходити від православного вчення про Церкву згідно постанов Вселенських соборів та Священного Писання.
догматичним визначенням Вселенських Соборів- ці речі православ'я сприймає
Не раз в історії Церкви рішення Вселенських Соборів відкидали, щоб потім вони перемогли після десятиліть або навіть століть боротьби
догматичним визначенням Вселенських Соборів- ці речі православ'я сприймає
Нам вкрай важливо не забувати праці Вселенських Соборів ще й тому, що всі єресі, ретельно розглянуті на соборах, хоча і були засуджені святими отцями, але не були зжиті з церковного життя.
догматичним визначенням Вселенських Соборів- ці речі православ'я сприймає
вченням Вселенських Соборів і отців Церкви
Друге, Вселенський Патріархат був єдиною помісною Православною Церквою, яка проголошувала автокефалію з періоду Вселенських Соборів і вважає це винятковим привілеєм, бути першою у диптиху Православ'я.
На відміну від древніх Вселенських соборів він не покликаний вирішувати питання догматичного характеру, не вноситиме нововведень у канонічний лад
Її позицію щодо Вселенських Соборів найкраще описати як прохалкидонську, тобто вона приймає вчення всіх семи соборів, але визнає, що лише перші три були справді екуменічними.
особливо в епоху Вселенських Соборів, але й не тільки, було багато моментів,
священних канонах та рішеннях Вселенських Соборів, як вираженнях непомильності Церкви,